Правильно підібрані світильники дозволяють створити комфортну атмосферу, підкреслити особливості інтер’єру. Велике значення мають не лише технічні, а й естетичні характеристики освітлювальних приладів, які підбираються відповідно до стилістики загального оформлення. За допомогою грамотно вибудуваної системи освітлення можна:

• візуально скоригувати геометрію кімнати;
• приховати недоліки планування;
• створити цікаві акценти;
• забезпечити зональне ділення приміщення;
• підкреслити візерунки та фактури.

Різновиди освітлення

Сьогодні при створенні проєкту освітлення заведено поєднувати одразу кілька варіантів. Неодмінною умовою є гармонійність, за якої світильники не впадають у вічі, а органічно вписуються в інтер’єр. Іноді майстерність дизайнера дозволяє органічно використовувати урочисту кришталеву люстру разом із лаконічними вбудованими приладами. Головною відмінністю є тип світлового потоку:

• якщо вам потрібно направити на певну поверхню яскраве пряме світло, що створює контрастну тінь, слід використовувати настільну лампу або невеликий прожектор;
• більш м’яке світло – відбите. Воно дозволяє ефектно й одночасно ненав’язливо підкреслити багаторівневу стелю або фактурні стіни. Для цього можна використовувати приховані лампи галогенного типу;
• екрановане світло – ще один різновид м’якого освітлення. Отримати його можна за допомогою нічників, бра, китайських ліхтариків. Завдяки проходженню через шар паперу, матового скла, тканини, світло виходить рівномірно розсіяним, а тіні стають розмитими;
• також існують варіанти змішаного світла, коли один і той самий світильник дає на поверхню спрямований промінь, а наявність абажура забезпечує ще й екрановане сяйво.

Оформлення інтер’єру спочатку варто будувати навколо освітлення – розглядайте зразки кольорів, матеріалів як у штучних, так і в денних променях. Це необхідно, тому що багато відтінків сильно змінюють своє звучання залежно від характеру та ступеня світла. Навіть яскраві та глибокі тони здатні зблякнути або стати надто похмурими при неправильно складеному проєкті. Саме тому слід приділити цьому питанню максимум уваги або запросити професійного дизайнера.

Малі освітлювальні прилади

Одним із модних віянь сучасності є комбінація декоративного, локального та загального освітлення. Головні деталі інтер’єру в такому варіанті обладнані підсвічуванням, для центральної частини кімнати використовується люстра, присутні декоративні елементи. Варіанти оформлення:

• велика центральна люстра для рівномірного розподілу світлового потоку;
• невеликі прилади, що дають екрановане або відбите світло, можуть бути альтернативою люстрі, але в цьому випадку їх варто розміщувати досить високо;
• замінивши загальне освітлення точковим підсвічуванням, його можна розташувати на карнизі, за фігурними виступами підвісної стелі – це дозволить підкреслити оригінальність конструкції;
• люстра може бути доповнена настінними бра;
• цікавий варіант – стельові прилади мобільної конструкції, які можна переміщувати по спеціальних шинах, перенаправляючи тим самим потік світла;
• для обіднього столу підійде спрямоване світло, зону відпочинку краще обладнати приладами, що дають розсіяні промені, для вітальні підійде змішаний варіант. Дуже зручні у використанні бра з регульованим нахилом плафона;
• декоративне світло дозволяє створити необхідну атмосферу в приміщенні, що налаштовує на розслаблення, активне спілкування або романтичний лад;
• при використанні достатньої кількості приладів локальне освітлення, наприклад, у зимовому саду, може бути використане як основне.

При виборі ламп для люстри, нічника або бра обов’язково звертайте увагу на індекс кольоропередачі – він означає гаму самого світла та його здатність впливати на забарвлення інтер’єру. При грамотному використанні ви можете поекспериментувати з кольоропередачею, але не забувайте про те, що перебування в такому інтер’єрі повинно бути комфортним, не створювати зайвого навантаження на очі.

Під час розробки візуальної концепції інтер’єру 3-кімнатної квартири важливо враховувати кількість мешканців. Інші обмеження відсутні – все повністю залежить від вашої фантазії! Багато людей обирають один із найпоширеніших варіантів проекту дизайну: спальню великої площі, робочий кабінет та вітальню у стилі зимового саду. Ви можете обрати готовий дизайн трикімнатної квартири або замовити його розробку у фахівців. Трикімнатна квартира – це безмежні можливості для експериментів з декором, меблями та інтер’єром.

—

Про важливість раціонального підходу

Перший етап розробки дизайну – зонування квартири. Необхідно розмежувати дім на зони сну, активного проведення часу та загального користування. Визначитися зі стилем оформлення інтер’єру можна до зональної розмітки. Завдяки великій площі та особливому плануванню трикімнатну квартиру легко оформити в будь-якому стилі. Хочете, щоб ваш дім сяяв розкішшю бароко, дивував гостей естетичністю класицизму чи ренесансу? Це можливо – дизайн-проект трикімнатної квартири може бути заснований на будь-якому історичному стилі. Існує кілька аксіом, яких необхідно дотримуватися незалежно від дизайнерського напрямку концепції історичного стилю:

• максимальне використання передпокою;
• створення ніш;
• явне зонування;
• максимум вільного місця у вітальні;
• не використовувати несумісні елементи різних стилів.

Задіюйте передпокій у повному обсязі – це можна зробити за допомогою вбудованої шафи. Завдяки нішам ви заощадите багато вільного простору, який займають аксесуари. Інтер’єрні прикраси в нішах виглядають чудово.

Не бійтеся яскравого зонування – навіть якщо контраст буде надмірним, ваш естетичний смак не постраждає від цього недоліку. Адже ви не зможете перебувати в кількох кімнатах одночасно? Часто сучасний дизайн трикімнатної квартири спрямований на об’єднання вітальні та кухні шляхом встановлення барної стійки. Ніколи не намагайтеся поєднувати несумісні речі, наприклад, затишні прикраси концепції дизайну «прованс» та елементи стилю «хай-тек».

—

Грайте з контрастами та цілісністю за рекомендаціями!

Вам не обов’язково перебудовувати дім, щоб змінити дизайн трикімнатної квартири. Перетворити квартиру до невпізнання можна за допомогою декорування. Правильне розміщення аксесуарів інтер’єру різних стилів вже само по собі є радикальною зміною дизайну. Незалежно від того, чи обмежитеся ви простим декоруванням, чи захочете більш радикальних змін, пам’ятайте про наступні рекомендації:

• уникайте скупчення аксесуарів різних стилів у вітальні;
• не створюйте нагромаджень меблів у спальні;
• дотримуйтесь тенденцій обраного стилю;
• не наповнюйте маленькі кімнати меблями з масиву;
• у спальні відокремлюйте гардеробну від ліжка меблями.

Іноді дизайн перепланування трикімнатної квартири включає об’єднання вітальні та кухні шляхом демонтажу перегородки. Якщо вітальня часто є місцем проведення вечірок, то дане рішення буде дуже раціональним. Ви можете розробити дизайн квартири самостійно або замовити проект у фахівців – тоді вам не доведеться стежити за дотриманням рекомендацій та іншими тонкощами.

Не кожному власнику малогабаритної квартири доступне перепланування: багато ідей не проходять необхідних погоджень, інші рішення передбачають нераціональні фінансові витрати. Але навіть якщо вдасться здійснити задумане, немає таких прийомів і способів, які здатні квартиру з малою площею перетворити на просторі апартаменти. Оптимальним вирішенням наявної проблеми виявиться творчий підхід. Для цього необхідно вибрати стиль інтер’єру та з урахуванням усіх нюансів визначити відповідне дизайнерське оформлення.

Як оптимізувати наявну площу: ідеї та втілення їх у реальність

На етапі розробки плану переоблаштування малогабаритного житла необхідно вирішити, чи потрібно проводити демонтаж основних конструктивних елементів. Можливо, подібної процедури вдасться уникнути й обмежитися використанням виразних візуальних засобів.

1. До найбільш вдалих рішень, що передбачають демонтаж, можна віднести суміщення кімнати з лоджією, заміну стіни між вітальнею та кухнею на барну стійку або перегородку зі світлопроникного матеріалу. Також можна розглянути варіант суміщення санвузла.
2. Багато дизайнерів не рекомендують об’єднувати будь-яку з кімнат у квартирі з передпокоєм. Вхідні двері, що постійно перебувають у полі зору, здатні викликати дискомфорт та відчуття життя в казенному холі.
3. Дизайн інтер’єру маленької квартири, що передбачає створення апартаментів-студії, ґрунтується на зонуванні простору за допомогою стель, що мають різні рівні, світлових ефектів, облаштування подіумів, рельєфного декору стін.
4. В однокімнатній квартирі вдалим рішенням буде об’єднати єдину спальню з кухнею. На місці перегородки можна обладнати гостьову зону або встановити стелаж, який дозволить обмежити приватну частину приміщення, призначену для відпочинку.
5. Зробити більш просторою маленьку кухню дає можливість встановлення на її території барної стійки та невеликих шаф. Ці меблі успішно замінять громіздкий гарнітур. Вбудовані антресолі, що захаращують приміщення, можна замінити на неглибокі відкриті полиці.
6. Стелажі опоясувального типу зручно розміщувати навколо дверних прорізів.

Варіанти використання колірного та світлового оформлення

Для візуального розширення простору необхідно правильно підібрати освітлення та колірну палітру меблів, облицювання, текстилю, різних аксесуарів.

1. При зведенні мобільних перегородок, що зонуватимуть кімнату, бажано використовувати вітражне або прозоре скло.
2. Дизайн маленьких квартир не повинен ґрунтуватися на колірних контрастах. Бажано оформити стіни та підлогове покриття у світлих тонах.
3. У квартирі з невеликою площею вітається монохромність з вишуканими, невеликими візерунками або орнаментами.
4. Маленьку кімнату можна візуально збільшити, якщо три стіни оформити у спокійних пастельних тонах, а четверту зробити контрастною.

В інтер’єрі малогабаритної квартири важливою умовою є підкреслена лаконічність кожної деталі.

Деякі люди приписують дзеркалам містичні властивості, тому до їхнього розміщення в інтер’єрі підходять з особливою відповідальністю. Згідно з рекомендаціями психологів, не слід прикрашати подібними інтер’єрними елементами кімнати неврівноважених підлітків та людей, які часто перебувають у тривожному стані. У спальні дзеркалу теж не місце – у ньому не повинна відбиватися спляча людина.

Форма, оправа та багатомірність сучасних дзеркал

Дзеркало часто використовують як головний акцент в обстановці, а також з метою внесення візуальних змін у невдале планування. Вироби дозволяють створити світловий або просторовий коридор, зробити приміщення асиметричним, візуально збільшити довжину короткої стіни або візуально підняти стельову поверхню.
Сьогодні популярні різні форми дзеркал: овальні, вигнуті, фігурні, прикрашені рамами або піскоструминними, вінтажними зображеннями. Не менш затребуваними є дзеркальні модулі, які виглядають як зібрані у витончені рами різні за формою фрагменти. Вони дозволяють заломлювати світло та створювати незвичайні ефекти.

1. Безрамні конструкції великого розміру рекомендується встановлювати в темних кімнатах навпроти вікон.
2. Щоб отримати величезну вітальню, необхідно облицювати одну з її стін дзеркальним склом.
3. Цікавим дизайнерським рішенням виявиться комбінація скла та дзеркал. Оригінально виглядатимуть скляні полиці для сувенірної продукції, що мають дзеркальні задники.
4. Велике дзеркало можна розмістити навпроти зимового саду, що знаходиться на території лоджії, приєднаної до житлової кімнати.
5. Часто дизайнери встановлюють великі дзеркала від підлоги до стелі з метою отримати ефект віддзеркалення. Для цього важливо провести попередню філігранну обробку підлогового покриття.
6. Дзеркальна стельова поверхня здатна візуально усунути кривизну стін, яка часто зустрічається в квартирах з невеликою площею. Для маскування недоліку необхідно частково облицювати стелю дзеркальним склом.

Дзеркала в інтер’єрах кімнат: передпокою, вітальні, спальні та ванної

Враховуючи функціональне призначення приміщення, на його території можна розмістити дзеркало будь-якої форми та конфігурації: у вигляді фальш-вікна, старовинного годинника, від підлоги до стелі, що оперізує узголів’я ліжка, оформлене химерною рамою тощо.

1. Передпокій є однією з кімнат, для якої необхідно вибирати дзеркало, що виконує не лише декоративну, а й утилітарну функцію. Воно повинно мати оптимальний розмір та форму, щоб гостям та мешканцям квартири не доводилося щоразу вирушати до ванної кімнати з метою поправити зачіску або привести себе до ладу перед виходом з дому.
2. У коридорі з невеликою площею можна повісити відбиваючий виріб на внутрішній стороні вхідних дверей. У вузькому передпокої для його розміщення підійде бічна стіна.
3. У ванній кількість дзеркальних поверхонь може бути необмеженою. Елегантно виглядають стіни, облицьовані тонованою дзеркальною плиткою, яку нерідко комбінують з керамічною, що має насичені темні тони.
4. На території вітальні дзеркала слід розвішувати таким чином, щоб у них відбивалася загальна зона відпочинку з великим столом, фамільним годинником та каміном. Якщо розмістити дзеркальну поверхню під кутом, домігшись відбиття витончених статуеток, посуду та різних колекційних предметів, можна надати інтер’єру ілюзію палацової розкоші.
5. Дзеркало зручно вішати навпроти робочого місця, якщо позаду людини, що сидить за столом, знаходиться вхідні двері. Таке розміщення дозволить контролювати поглядом вхід до кімнати.
6. У спальні відбиваючий елемент інтер’єру також слід встановлювати або вішати на стіну навпроти дверного отвору. При цьому важливо, щоб люди, які сплять у ліжку, в ньому не відбивалися.
7. При бажанні встановити велике дзеркало біля спального місця, можна використовувати його для облицювання стіни біля узголів’я, що дозволить за бажанням бачити або не бачити власне віддзеркалення.

Дізнатися докладніше про дизайн квартири можна тут.
Цікаві дизайнерські рішення передбачають прикрасу приміщень дзеркалами незвичайних форм, декорованими оригінальними рамами.

Якої віддачі чекає кожен від проведеного ремонту та стилістичного оформлення свого житла? Серед пріоритетів:

• оптимальний кошторис витрат та можливість заощадити без шкоди для якості;
• отримання по-справжньому якісного простору, що відповідає потребам та уподобанням кожного члена родини;
• створення стильного та збалансованого інтер’єру, наповненого індивідуальністю, креативом та власним світоглядом;
• підвищення цінності свого житла на ринку нерухомості.

Як цього досягти? Багато хто вважає, що потрібно, як мінімум, самостійно розробити дизайн-проект або виконати ремонт за типовою схемою – скористатися готовими рішеннями, «скопіювати» чужий інтер’єр без аналізу та проникнення в концепцію.

Чи раціональний такий підхід?

Навряд чи. Перший етап (фундамент для всього іншого), тобто складання дизайн-проекту, має бути виконаний професійно. Саме дорогий (якщо говорити про окрему оплату послуг досвідченого дизайнера) проект інтер’єру дозволить:

• на 20-40% і більше зменшити вартість всього ремонту та оформлення будинку;
• створити дійсно індивідуальний, комфортний та продуманий інтер’єр;
• навіть при скромному бюджеті підібрати найбільш виграшні рішення, матеріали, ідеї.

За рахунок чого це можливо?

А як у практичної господині 100 грн перетворюється на 200-300? Вся справа у знаннях, майстерності, досвіді, необхідних інструментах та програмах, професійному чутті, якими володіє спеціаліст з дизайну інтер’єрів. Грамотно складений проект – це:

• фундамент для детального прорахунку кошторису, вибору виконавців, визначення виграшної етапності проведення робіт, здійснення закупівель матеріалів тощо;
• інструмент для контролю над усіма наступними процесами та етапами;
• виключення помилок, які призводять до переробок, перевитрат матеріалів, заміни їх або самої концепції, що може вдвічі/втричі збільшити початкові суми тощо.

Це і дозволяє довести до досконалості всі показники об’єкта від його ринкової вартості до позитивного емоційного мікроклімату та енергоефективності.

Квартири-студії здобули велику популярність завдяки своїй оригінальності та зручності, тому питання дизайну їхнього інтер’єру сьогодні дуже актуальні. Хоча таке житло вважається атрибутом молодіжного способу життя та людей творчих професій, комфорт та функціональність мають велике значення. Попри подібні стереотипи, багато представників середнього класу вирішуються на придбання студії, а провідні забудовники передбачають цей тип квартир у всіх новобудовах.
Якщо вас цікавить дизайн інтер’єру квартири-студії, слід визначитися, про яке саме житло йдеться: спеціально спланованої студії в новому будинку або ж індивідуальному проекті на основі стандартної малогабаритної житлової площі. У першому випадку йдеться про дотримання стандартів комфорту, якості та безпеки, у другому рішення реалізується за рахунок усунення внутрішніх стін. Створити цікавий дизайн можна в будь-якому варіанті, але типове житло потребуватиме серйозної роботи з підготовки.

Створюємо молодіжний інтер’єр

Найбільш привабливі студії для молодих пар, які ще не встигли завести дітей. Виконується дизайн інтер’єру однокімнатної квартири-студії на основі смаку та культурних уподобань її власників. Відмінною особливістю є відсутність необхідності у створенні мобільних перегородок, окремої зони для ігор або навчання дитини. Одна з основних умов – виразне та оригінальне оформлення, що органічно включає в себе легкий творчий безлад. Головні прийоми дизайнера:

• зміна рівня стелі дозволить забезпечити повноцінне функціональне зонування простору. Додатково підвісну стелю можна прикрасити цікавим принтом, незвичним оздобленням, виділити яскравим кольором;
• дизайн стін за текстурою та кольором має бути органічним доповненням стелі;
• практична та оригінальна деталь – подіум, який не лише прикрасить інтер’єр квартири-студії, а й забезпечить додаткове місце для зберігання речей (за достатніх габаритів). Зазвичай на подіумі розміщують обідній стіл або ліжко;
• кількість меблів та предметів декору має бути мінімальною, щоб зберегти простір та особливу повітряну атмосферу такої квартири;
• бажано уникати великих архітектурних елементів;
• залиште простір біля вікон вільним.

Створюємо сімейний інтер’єр

Класичні рішення студії можна втілити лише за наявності доброго природного освітлення. Необхідно, щоб вікна були досить великими та були обладнані в достатній кількості. Це дозволить без ризику захаращення інтер’єру розмістити в ньому всі необхідні меблі. Створюючи дизайн кухні в квартирі-студії сімейного типу, варто подбати не лише про ергономічність, а й про максимальну функціональність, створити містку обідню зону. Основні дизайнерські інструменти:

• підкресліть меблі, зокрема трансформовані, оригінальними предметами мистецтва. Можна використовувати як сучасні, так і класичні зразки;
• освітлення має бути добре розгалуженим, щоб не утворювалося темних кутів;
• елементи декору та обстановки, що сильно відрізняються за стилістикою, не повинні знаходитися поруч. Так, антична статуя матиме поганий вигляд поряд зі шафою у стилі хай-тек;
• бажано використовувати світлу палітру кольорів, особливо для невеликих квартир. Поєднуйте не більше трьох кольорів;
• вкрай важлива ергономіка та пропорційність, що дозволить уникнути захаращення простору;
• для дітей має бути передбачена окрема зона, де можна буде грати та навчатися.

Також читайте: ремонт 3-кімнатної квартири.

Облицювальна мозаїка різноманітна за зовнішнім виглядом та властивостями. Якщо не знати основних принципів оздоблення та особливостей матеріалу, не вдасться самостійно вибрати її в магазині або проконтролювати роботу плиточника. Розповідаємо про види мозаїки, правила вибору та облицювання.

ЩО ТАКЕ ОБЛИЦЮВАЛЬНА МОЗАЇКА

Будівельна мозаїка — набір деталей, зазвичай наклеєних на основу. Окремий елемент мозаїки називають чипом, матрицею, пікселем, тесерою. У статті будемо використовувати термін «чип».

Розмір чипів: від 10х10 мм до 50х50 мм і більше. Форма чипів теж відрізняється. Найпопулярніша — квадрат. Ще виробники пропонують прямокутні, круглі, багатокутні, абстрактної форми елементи. Товщина чипів варіюється в межах 3-15 мм.

Мозаїку продають листами-панно та розсипом. Найпоширеніший розмір листів — 300х300 мм.

Підкладка буває паперовою, полімерною, силіконовою. Паперову основу зазвичай наклеюють на лицьову сторону мозаїки. Після укладання папір розмочують і прибирають. Інші види підкладок клеять з тильного боку, вони залишаються на стіні або підлозі разом з плиткою.

ВИДИ МОЗАЇКИ

Основна класифікація мозаїки — за матеріалами, з яких виготовлені чипи. Мозаїка буває:

• керамічною;
• скляною;
• смальтовою;
• дзеркальною;
• кам’яною;
• металевою;
• дерев’яною.

Ще є псевдомозаїка та розсипна мозаїка. Далі про всі види докладніше.

Керамічна мозаїка

Чипи нарізають з керамічних і керамогранітних плиток, а потім наклеюють на основу. Така мозаїка буває матовою, глянцевою та рельєфною.

Керамічна мозаїка Azteca Mosa Titanium 30 Oxido, 300х300 мм, м²

Матеріали невибагливі — для догляду за покриттям раз на тиждень використовують ганчірку та миючий засіб. Термін служби облицювання — десятки років. Сфера застосування — від санвузлів до басейнів.

Скляна мозаїка

В основі елементів — скло, яке отримують з білого кварцового піску, польового шпату та оксидів металу. Чипи бувають:

• глянцеві та матові;
• прозорі та напівпрозорі;
• однотонні та різнокольорові;
• однорідні та зі складною структурою.

Скляна мозаїка не вбирає воду. У неї немає пор, тому волога не здатна проникнути всередину та зашкодити матеріалу.

Скляна мозаїка Primacolore Crystal, 300х300х12 мм, м²

Ще одна характеристика — стійкість до побутової хімії. За склом легко доглядати. Навіть у санвузлах воно роками не втрачає стартовий вигляд.

Смальтова мозаїка

Це теж скло. Тільки кольорове, непрозоре, морозостійке, ударостійке та стійке до ультрафіолету. У сировину додають солі калію та мінеральні домішки, тому воно отримує нові властивості.

Смальтова мозаїка Caramelle mosaic La passion de Beauvilliers, 327X327 мм, м²

Для споживача важливіші декоративні характеристики смальти. Мозаїка ніби світиться зсередини. Переливи кольору роблять її привабливішою та дорожчою за скляну.

Дзеркальна мозаїка

Ще один варіант скляної мозаїки. Від інших видів цей відрізняє наявність з тильного боку чипів амальгами — відбиваючого покриття зі срібла та ртуті.

Дзеркальна мозаїка Vivere, 306х306 мм, м²

Залежно від складу амальгами та структури скла, чипи бувають простими шматочками дзеркал або стилізованими під текстури:

• кристалів;
• блискіток;
• м’ятої фольги тощо.

Дзеркальна мозаїка ефектна, але вимагає кваліфікованого укладання. Перед облицюванням рекомендується протестувати чипи — дізнатися, як амальгама реагує на плитковий клей та затірку. Неякісна плитка після контакту з сумішами мутніє.

Кам’яна мозаїка

Мозаїку виготовляють з натуральних каменів. Високо цінується оздоблення з напівдорогоцінних порід. Чипи бувають полірованими, матовими, штучно зістареними.

Кам’яна мозаїка Mix mosiac Tono, 300х300 мм, м²

Серед переваг кам’яної мозаїки — міцність, довговічність, вологостійкість, стійкість до температурних перепадів. Виробники балують будь-якими формами та розмірами.

Металева мозаїка

Недешева мозаїка з високими декоративними характеристиками. Чипи зазвичай виготовляють з нержавіючої сталі та латуні. Для заможних покупців виробники пропонують колекції з дорогоцінних металів або з напиленням з них.

Металева мозаїка Intermatex Elegance Diamond, 300х300 мм, 1 лист

Металеві плитки кріпляться на гумову або полімерну підкладку. Форма чипів буває будь-якою — від квадратів до багатокутників. Тип поверхні на вибір — матова або глянцева.

Дерев’яна мозаїка

Новинка мозаїчного ринку. Чипи роблять з деревини цінних порід. Вони бояться вологи, але деякі допускається використовувати у ванній та на кухні. Наприклад, бамбукову мозаїку.

Дерев’яна мозаїка Opera Decor Wood Opera, 300х300 мм, м²

Про оздоблення кухонь та ванних кімнат мова не йде — мозаїка вимагає специфічного догляду.

Псевдомозаїка

Імітація панно з чипів. Вона схожа на мозаїку, але це плитка з відповідною текстурою та фактурою.

Псевдомозаїка:

• не підходить для оформлення криволінійних поверхонь;
• вимагає затирки з дуже високою адгезією (зчепленням матеріалів). Затирка може знадобитися тільки для плит з глибокими псевдошвами;
• виглядає не так привабливо, як оригінальна — помітні стики між плитами.

Плитка під мозаїку Edra Mosaico Iris, 200×600 мм, м²

Псевдомозаїка не замінить оригінал. Зате вона коштує дешевше, тому популярна.

Розсипна мозаїка

Мозаїку з окремих чипів роблять з будь-яких матеріалів. Розсип елементів вибирають професійні мозаїсти для створення художньо складних панно.

Розсипна скляна мозаїка WB92, 10х10 мм, 100 г

З цим варіантом працювати набагато складніше, тому більш популярна облицювання з листів. Зате розсипна мозаїка дозволяє реалізувати будь-яку дизайнерську ідею.

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ МОЗАЇКИ

Переваги мозаїки

Чим дрібніша плитка, тим менше вона залежить від форми основи. Мозаїка підходить і для облицювання плоских поверхонь, і для оздоблення округлих елементів — колон або бетонних чаш. Керамічну плитку використовують тільки для оформлення рівних або кутових поверхонь. В інших випадках або відмовляються від плитки, або ріжуть матеріал на дрібні шматки.

Мозаїка передбачає більший дизайнерський вибір. Ринок пропонує тисячі мозаїчних колекцій. У найвибагливіших споживачів завжди є можливість скомбінувати варіанти будь-яким чином. А це вже незліченна кількість дизайн-проектів. Плитка, якою б різноманітною не була, програє мозаїці і за цим критерієм.

Недоліки мозаїки

Мозаїку складніше різати, ніж плитку. Дрібноформатні вироби вимагають ґрунтовного вирівнювання поверхні. Не так вже й рідко зустрічається брак — мозаїка з «поїхалими швами». Панно зазвичай дорожче керамічної плитки або керамограніту.

ЯК ВИБРАТИ МОЗАЇКУ

В основному мозаїку використовують у санвузлі та кухні. Але завдяки характеристикам панно, вона доречна в будь-якому приміщенні.

Мозаїка у ванній та туалеті

Оптимальне рішення — повноцінна «обшивка» санвузла. Мозаїка оберігає поверхні від негативного впливу вологи та побутової хімії.

Для облицювання підходить будь-який різновид, окрім тих, які бояться агресивних середовищ. Не варто купувати дерев’яні чипи для оздоблення вологих та робочих зон. Підлоги не варто декорувати слизькими матеріалами — скляна мозаїка не підходить для підлогового облицювання. Хоча це не мінус, якщо покласти на підлогу гумовий килимок.

Мозаїка здатна візуально збільшувати об’єм приміщення. Цей ефект притаманний всім дрібноформатним елементам. Типові санвузли не відрізняються великими розмірами, тому панно краще керамічної плитки. Стіни, піддони душових кабін та чаші для ванн часто мають округлу форму. Без мозаїки тут не обійтися.

Мозаїка на кухні

Як і керамічну плитку, мозаїку на кухні найчастіше використовують для оформлення фартуха. Головне правило — вибирати вироби, несприйнятливі до води, високої температури, механічних пошкоджень та побутових засобів.

Дизайн залежить від кухонного інтер’єру. Крім абстрактних мозаїчних елементів, у ходу різні тематичні композиції — наприклад, квіткові або пов’язані з їжею.

Мозаїка в інших приміщеннях

У холі, залі або спальні мозаїка розставляє акценти. Використовувати дрібноформатну плитку потрібно обережно і дотримуючись інтер’єрної задумки. Кам’яні чипи доречні в лофт-інтер’єрі. Металеві — в хай-тековому. Смальтові посилять дизайн інтер’єру приміщення з приглушеним підсвічуванням.

На що звернути увагу при виборі мозаїки

Вибираючи мозаїку, потрібно звертати увагу і на такі аспекти:

• Сорт. 1-й — допускається не більше 5% дефектних плиток в упаковці, 2-й — максимум 25%, 3-й — до половини дефектного матеріалу. На практиці бажано відштовхуватися від візуального огляду, оскільки виробники іноді лукавлять.
• Кількість матеріалу. Мозаїку беруть із запасом 5-10%. Відсоток залежить від площі та складності облицювання. Кухонний фартух вимагатиме меншого запасу, санвузол — більшого.
• Якість швів. Виробники грішать якістю стиків — іноді шви відрізняються шириною і навіть з’їжджають убік. Досвідчений плиточник зуміє підкоригувати шви, але це зайва робота і зростання бюджету.
• Відповідність характеристик матеріалів поставленим завданням. Мозаїку, нестійку до хімії, не варто класти навколо кухонної раковини.
• Відповідність клею та затирки для швів характеристикам мозаїки. Чипи з керамограніту, скла та металу вимагають високої адгезії клею. Оздоблення вологого приміщення — привід використовувати вологостійку епоксидну затирку.

Рекомендуємо вибирати мозаїку разом із плиточником або виконробом. Професійний досвід — запорука того, що плитку не доведеться повертати до магазину. Плюс участь облицювальника не дозволить майстру звалити провину на виробника у разі можливих проблем з укладанням.

НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ ПРИ ОЗДОБЛЕННІ МОЗАЇКОЮ

Розуміючи принципи оздоблення мозаїкою, ви проконтролюєте роботу плиточника.

Підготовка основи

Поверхню роблять рівною та чистою. Стіни та стелю вирівнюють штукатуркою або гіпсокартоном. Підлоги вирівнюють стяжкою. У санвузлі обов’язкова гідроізоляція — захист від вологи. На кухні та в житлових приміщеннях ізоляція бажана, але не завжди обов’язкова — все залежить від ситуації.

Після вирівнювання стін, підлоги та стелі поверхню обробляють ґрунтовкою.

Грунтовка Ceresit CT17, 5 л

Грунтовка робить основу та зчеплення матеріалів міцнішими. Суміш використовують обов’язково.

Заміс клею та укладання мозаїки

Клей замішують із розрахунку на кілька мозаїчних листів. Через півгодини після замісу клей починає втрачати властивості. Рекомендується замішувати в 2 етапи з інтервалом у 3-5 хвилин.

Вибираючи плиткові суміші, звертайте увагу на:

• вартість;
• витрати;
• адгезію — дивіться, щоб клей призначався для мозаїки;
• колір — рекомендується використовувати світлий клей.

Клей для плитки на основі білого цементу Ceresit CM 115, 25 кг

Клей для плитки на основі білого цементу Litokol LitoPlus K55, 25 кг

Клей для плитки на основі білого цементу Weber Vetonit Mosaic, 25 кг

Клей наносять на основу — стіну, підлогу або стелю. Після того, як лист приклеїли, його пригладжують гладилкою. Шви між листами повинні дорівнювати швам між чипами. В іншому випадку після затирки мозаїка не виглядатиме монолітною.

Затирка мозаїчних швів

Фуга (затирочна суміш) буває цементна та епоксидна. Перша дешевша, але друга практичніша та естетичніша. Епоксидна затирка не боїться вологи та добре переносить механічне навантаження.

За раз обробляють не більше 1 м². Після того, як фуга трохи підсохне, надлишки суміші прибирають вологою поролоновою губкою. Попутно акуратно формують поролоном шви. Через 1-2 години наліт на мозаїці прибирають чистою ганчіркою або серветкою.

Затирка цементна для швів Ceresit CE 40 Aquastatic біла, 2 кг

Затирка епоксидна для швів Litokol Litochrom Starlike C.470 Bianco Assoluto, 2,5 кг

Облицювання готове. Залишилося відполірувати поверхню мозаїки войлоком. Це необов’язково, але нехитра маніпуляція посилить декоративний ефект.

Поширені помилки при укладанні мозаїки

При роботі з мозаїкою початківці майстри допускають помилки. Найпоширеніші:

• укладання прозорих або напівпрозорих чипів на темний клей. Елементи темніють, композиція втрачає привабливість;
• підрізка чипів на видних місцях. Правило — цілу плитку укладають у найбільш проглянутих зонах;
• укладання на нерівну основу. Велика плитка пробачить дрібні нерівності, а мозаїка продемонструє всі проблеми.

У випадку з дрібною мозаїкою з чипами однакових розмірів (до 20х20 мм) підрізки можна взагалі уникнути. Її наявність — не помилка, але найчастіше це ознака поганої розмітки на етапі підготовки. У невеликому приміщенні буває раціональніше додати сантиметр штукатурки або стяжки, ніж потім милуватися різаною плиткою. Якщо підрізки не буде видно, цією рекомендацією можна знехтувати.

ПІДСУМОВУЄМО

Вибирати і, тим більше, класти мозаїку, не маючи досвіду, ризиковано. Розумніше озброїтися нашими порадами та скористатися допомогою плиточника або виконроба. Він порекомендує матеріали, виходячи з конкретної ситуації. А ця стаття допоможе поставити облицювальнику правильні питання та переконатися в його кваліфікації.

Враховуйте всі аспекти оздоблення — від вибору мозаїки та підготовки основи до різання та затирки плитки. Поєднання якісної мозаїки та слабкого клею змусить через 5-7 років переробляти роботу. Некваліфікована затирка здатна зіпсувати картину, навіть якщо всі інші її елементи ідеальні. Тільки вникаючи в деталі та контролюючи процес, домагаються бажаного результату.

Батареї опалення закривають, щоб про них не вдарилися діти, не застрягли домашні тварини, або коли вони виглядають погано. Завіси перешкоджають передачі тепла, тому їх підбирають і встановлюють так, щоб тепловтрати були мінімальними. Розповідаємо, як правильно вибрати екрани для радіаторів.

ВИМОГИ ДО ЕКРАНІВ

Вироби, якими закривають радіатори, називають по-різному. Їх називають **екранами**, **решітками**, **коробами**. Екранами — тому що вони захищають людину від батареї та батарею від людини. Це загальноприйнята назва. Якщо екран має панель зверху та боковини, його називають **коробом**.

Екрани оснащені решітками — плитами, в яких пробиті або прорізані отвори (**перфорація**). Отвори роблять круглими, квадратними, у вигляді вигадливих квіточок — щоб було красиво. Перфорація потрібна для того, щоб тепло від батареї потрапляло в кімнату.

Якщо екран закриває батарею тільки спереду, отвори необов’язкові. Холодне повітря надходить до батареї знизу, нагрівається і безперешкодно йде нагору. Екран у вигляді короба найбільше зменшує передачу тепла: руху повітря заважає верхня панель. Якщо в ній прорізати отвори, перешкод для повітря стане менше.

Однак випускають короби і з глухою верхньою панеллю. Вони підійдуть для кімнат, де батареї гріють добре і тепло не йде через щілини у вікнах та дверях. Якщо ж у квартирі прохолодно, вибирають екрани з ґратчастою верхньою панеллю або взагалі без неї.

Екрани-короби встановлюють так, щоб залишався доступ до вентилів та з’єднувальних муфт — на випадок, якщо батарею доведеться ремонтувати.

ВИДИ ЕКРАНІВ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ

Металеві екрани роблять з алюмінію, листової сталі, бронзи, міді. Вони міцні, добре передають тепло від батареї в кімнату. Металеві поверхні фарбують, наносять малюнки, навішують ажурну решітку.

Екран-відбивач радіатора, метал — 160 грн.

Екран-короб, фотодрук, метал — 3250 грн.

Металеві екрани за теплопередачею стоять на першому місці серед інших конструкцій для декору батарей. Однак великої різноманітності магазини не пропонують. Ексклюзивні варіанти роблять на замовлення.

Екрани з натурального дерева цінують за презентабельний зовнішній вигляд та екологічну чистоту: вони не виділяють шкідливих речовин, не викликають алергічних реакцій. Роблять їх з дуба, бука, ясеня та інших цінних порід, які коштують недешево.

Дерево погано проводить тепло, тому дерев’яні екрани оснащують решітками з великими отворами та прорізами вгорі для відведення нагрітого повітря.

Екран для радіатора, натуральний дуб — 9500 грн./м.

Дерев’яні екрани обробляють складами, які оберігають їх від пересихання при високій температурі. Однак перепади температур і вологості вони все одно переносять погано: з часом коробляться та тріскаються. Щоб не розтріскувалися, захист регулярно оновлюють. За такими екранами доглядають, як за дерев’яними меблями.

Екрани з плит MDF та HDF зовні схожі на дерев’яні, хоча можуть бути пофарбовані в різні кольори. Плити пресують з деревної стружки. У плит HDF вища щільність, і вони вважаються більш екологічно чистими. Однак на ціні це не позначається, вона більше залежить від розміру та дизайну екрану.

Короб малий «Модерн Готика», HDF, 600х900х200 мм — 859 грн.

Екран-короб на батарею, МDF, 900х400х180 мм — 1658 грн.

Деревностружкові екрани за міцністю поступаються дерев’яним, тепло проводять так само погано. При необережному поводженні на плитах з’являються відколи, з яких сиплеться стружка. Вони не люблять вологе повітря: розбухають і коробляться. Дешеві плити МДФ, нагріваючись від батареї, можуть виділяти фенольний запах.

Пластикові екрани — найдешевші. Пластик легкий, не боїться вологи. На нього наносять малюнки та візерунки, фарбують, імітують дерево та інші декоруючі матеріали. Але пластик є пластик, і підробка все одно помітна.

Екран для радіатора ПВХ, 60х90 см — 145 грн.

ПВХ, з якого роблять екрани, при нагріванні розм’якшується і нерідко пахне фенолом. З цієї причини пластикові екрани не ставлять у дитячих установах. Тепло вони передають погано.

Скляні екрани вирізають з товстого загартованого скла. Вони можуть бути прозорі та матові. На них наносять малюнки піскоструминним способом або фотодруком. Прозорі скла не приховують поганий вигляд радіатора, крізь матові скла він теж видно. Скла з малюнком або фотодруком підійдуть не до кожного інтер’єру.

Екран зі скла OPW, RAL 9003, 1620х470х6 мм — 6500 грн.

Скло погано проводить тепло, а перфорацію в ньому не зробиш. Тому скляними екранами закривають фасади батарей, залишаючи відкритими верх і боковини.

Вибираючи скляний екран, враховують, що скло — крихкий матеріал, і для сімей з маленькими дітьми це не найкращий варіант. Діти можуть його розбити, випадково вдаривши важкою твердою іграшкою або м’ячем. Крім того, скло вимагає догляду: на ньому помітні плями від пальців, жир, пил.

В якості інших варіантів декору батарей використовують саморобні короби з гіпсокартону, штори та меблі. Гіпсокартонні короби замовляють у ремонтно-будівельних компаніях. Решітку на них можна придбати фабричну — вони продаються в магазинах.

СПОСОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ ЕКРАНІВ

Екрани встановлюють на підлогу, монтують на стіні, навішують на батарею. Від способу встановлення залежить конструкція екрану. Коли купують, враховують, як він монтується.

Напідлоговий екран — короб, який надягають на батарею зверху, потім знизу кріплять платформу з ніжками. Він легко знімається, якщо знадобиться відремонтувати та почистити батарею. Такий екран закриває радіатор з усіх боків, через це знижується теплообмін. Чим гірше гріють батареї, тим більше отворів має бути в решітках.

Настінний екран використовують, коли батарея розташована в стінній ніші. Це найважчі в установці конструкції, оскільки доводиться свердлити стіну або створювати нішу, щоб приховати ще й опалювальні труби. Настінні екрани передають тепло краще за закриті підлогові короби, оскільки в ніші більше простору для руху повітря.

Навісний екран використовують для чавунних батарей-гармошок. Його навішують на радіатор і кріплять болтами. З установкою впорається навіть новачок. Навісні екрани з металу добре проводять тепло. Пластик не вішають на гарячі батареї, оскільки він може виділяти «хімічний» запах фенолу.

ЯК ВИБРАТИ ЕКРАН ДЛЯ БАТАРЕЇ

Основні принципи правильного вибору екрану такі:

• визначають мету, заради якої ставлять екран;
• враховують форму, розміри та зовнішній вигляд батарей;
• враховують температуру батарей;
• враховують розташування батарей: під підвіконням чи ні, в ніші чи на стіні.

Розповімо про кожен пункт докладніше. Цілі встановлення екрану можуть бути наступні: приховати батарею, яка погано виглядає, захистити дітей та домашніх тварин від опіків, змінити дизайн кімнати.

Екран вибирають залежно від мети. Якщо завдання приховати радіатор, екран не повинен бути прозорим. Якщо треба захистити дітей та чотирилапих улюбленців, потрібен закритий короб.

Враховують, що будь-який екран погіршує передачу тепла, але по-різному: дерев’яні — більше, металеві — менше. Якщо батареї гріють слабо, ставлять металеві екрани з великою кількістю прорізів у решітці для циркуляції повітря. Якщо взимку батареї гарячі, і температура не регулюється, ставлять дерев’яні, деревні, скляні екрани. Між коробом та радіатором залишають проміжки не менше 7 – 10 см, щоб екран не розсохся.

Якщо батарею зверху закриває підвіконня, під ним ставлять аеродинамічний козирок — похилу пластину, яка направляє повітря вгору. Козирки входять у комплект деяких видів виробів. Інший варіант — поміняти підвіконня, щоб воно не накривало радіатор.

Якщо батареї гріють погано, на стіну за ними приклеюють фольгу: вона відіб’є тепло в кімнату. Внутрішні стінки короба забарвлюють у чорний колір: чорна поверхня поглинає більше енергії та більше тепла віддасть у кімнату.

Короби з дерева та деревних плит вибирають з отворами у верхній панелі, щоб нагріте повітря швидше потрапляло в кімнату.

Іноді майстри монтують усередині коробів вентилятори, подібні до тих, що встановлені в системних блоках комп’ютерів. Вони витягують нагріте повітря назовні, працюють безшумно.

Ми звели в таблицю переваги та недоліки екранів з різних матеріалів. В окремому стовпці вказали теплопровідність: цифри наочно показують, що здатність матеріалів передавати тепло відрізняється в сотні разів.

Настінні екрани — найскладніші в монтажі. Новачкові повісити такий декор буде складно, тому краще звернутися до майстрів ремонтно-будівельних компаній.

Обов’язково враховують дизайн інтер’єру. Темні екрани під дерево з ажурними решітками виділяються на тлі світлої стіни, привертають до себе непотрібну увагу, дроблять інтер’єр. Металеві екрани не підійдуть для сільських стилів, але будуть доречні для хай-теку. Перш ніж вибрати декор для батареї, рекомендуємо порадитися з дизайнерами або почерпнути відсутню інформацію в інтернеті.

Лофт підійде не тільки для створення дорогого інтер’єру в елітному будинку, а й для бюджетного ремонту стандартної квартири. Розповідаємо, як оздобити приміщення в цьому стилі, не обтяжуючи себе великими витратами.

ОСОБЛИВОСТІ СТИЛЮ ЛОФТ

Loft у перекладі з англійської означає «горище». Інтер’єрний стиль з такою назвою виник у США на початку 40-х років минулого століття. У ті роки економіка Сполучених Штатів піднімалася, подолавши Велику депресію. Разом з нею зростали ціни на землю, особливо у великих містах.

Власники заводів і фабрик переносили виробництва на околиці. Пустуючі приміщення колишніх цехів займали місцеві художники, актори, музиканти. Вони ставили на звільнених площах театральні вистави, організовували концерти, виставки. Жили нерідко тут же. Глядачі оцінювали специфічне оздоблення заводських цехів та складських приміщень — комусь подобалося. Дизайнери назвали новий стиль горищним і понесли в маси.

У Києві будують будинки, в яких квартири мають лофт-дизайн, тобто відкрите планування, ділянки з цегляною кладкою або бетоном і вільно висячі комунікації.

Сьогодні класичний стиль лофт — це:

• відкрите планування;
• великі вікна;
• цегляні або бетонні стіни без фінішних покриттів;
• труби на стінах і під стелею.

Виразності лофту додають:

• металеві сходи та балкончики;
• металеві хромовані поверхні;
• опорні балки з необробленого дерева;
• раритети та новинки меблів і побутової техніки в одному приміщенні;
• точкові джерела світла.

Балкони та сходи в стандартній однокімнатній квартирі не розмістиш, стелі високими не назвеш, але стиль лофт дизайнери застосовують і там. Вони використовують знакові елементи, що найбільш підходять у конкретній ситуації.

Зверніть увагу на елементи стилю лофт: цегляну стіну та металеві світильники.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СТИЛЮ ЛОФТ

Цегла вважається одним з обов’язкових елементів стилю лофт. Дизайнери не наполягають на тому, щоб вона була на всіх стінах. Більше того, нерідко вони проти такого оформлення, стверджуючи, що цегла з чотирьох сторін перевантажує інтер’єр. Достатньо, щоб вона була видна на одній стіні або на частині стіни.

Якщо в кімнаті є голі цегляні стіни, їх облагороджують: очищають від бруду та пилу, покривають ґрунтовкою та прозорим лаком.

Якщо відкритої цегляної кладки немає, використовують облицювальну плитку «під цеглу». Випускають плитку різних кольорів, розмірів, фактур. Витрати на таку плитку великими не будуть, якщо не облицьовувати всі стіни від підлоги до стелі.

Клінкерна плитка CERRAD LOFT BRICK CURRY, розмір 245 x 65 x 8 мм, товщина 8 мм — 400 грн/м2

Плитка-клінкер під цеглу KING KLINKER, ROYAL STRONGHOLD (HF36), 645 грн/м2

Панелі LOFT CHAOS, бетон — 350 грн/м2

Колір вибирають так, щоб він поєднувався із загальним інтер’єром приміщень. Червона цегла створює затишок, від неї віє домашнім теплом, тому її використовують у вітальнях. Біла цегла візуально збільшує простір, робить його світлішим, створює відчуття чистоти — підійде для ванної та кухні-лофт.

Плитка під білу цеглу для ванної в стилі Loft —1450 грн/м2

На чорній цегляній стіні добре виглядають аксесуари під мідь та золото.

Штучний камінь під цеглу Лофт, 210x50x8 м — 455 грн/м2

Можливі поєднання ділянки грубої стіни з червоної цегли з білою штукатуркою або білосніжними меблями. Контраст — один з прийомів створення виразного лофту. Принципових заборон на поєднання кольорів немає, але потрібно дотримуватися почуття міри. Найчастіше в лофті використовують білий, сірий, чорний та червоно-коричневі кольори.

Бетон використовують у натуральному вигляді, якщо стіни зроблені з нього, або закривають поверхні панелями, що імітують бетонні плити. Бетонні стіни «доводять до пуття», покриваючи лаком, монтуючи плінтуси та декоративні накладні планки — молдинги.

Молдинг 1.51.304, 2 м — 255 грн

Застосовують також плити та стінові панелі «під бетон». Вони виглядають брутально, але гладкі і за ціною цілком доступні людям із середніми доходами.

Стінова панель МДФ під замшілий бетон, 1200х900х6 мм — 650 грн.

Як і у випадку з цеглою, немає потреби «бетонувати» всі стіни, хоча такий варіант можливий. Оздоблення під бетон застосовують з урахуванням загальної концепції інтер’єру, а не за принципом «бетон повинен бути обов’язково». На нейтральних за кольором бетонних ділянках розміщують світильники, панно з арт-зображеннями та інші аксесуари, які необхідно виділити.

Штукатурка популярна в стилі лофт, як цегла та бетон. Використовують декоративну штукатурку світлих холодних тонів, які відтіняють акцентні аксесуари інтер’єру. Штукатурку також застосовують, коли оздоблюють стіни «під бетон».

Фактурна штукатурка з ефектом бетонних стін — 450 грн./м²

За потреби штукатурку колерують, щоб тон збігався з головним кольором інтер’єру. Або, навпаки, контрастував з ним, якщо був такий задум.

Метал у стилі лофт — це, в першу чергу, труби, повітроводи, балки та сходи. Якщо таке добро присутнє в квартирі, йому надають товарний вигляд: очищають від іржі, фарбують або покривають лаком.

Якщо металевих конструкцій немає, можна повісити на стіни полиці на металевому каркасі, або поставити в передпокій ось таку конструкцію для одягу та взуття.

Прихожа в стилі лофт IDEAL TWO — 6000 грн

Зверніть увагу, що металу не повинно бути занадто багато, щоб лофт не перетворився на хай-тек.

Скло реалізує один з головних принципів лофту — відкрите планування. Щоб комфортно організувати великий простір, ставлять скляні перегородки та двері. Вони зонуют приміщення і приховують шуми. Випускають розсувні, розпашні перегородки. Для душової підійдуть «розумні» скляні стіни, що змінюють прозорість. Скляні перегородки роблять, як правило, на замовлення. Ціни починаються від 2000 грн/м².

Скляна перегородка на замовлення — від 900 грн/м²

Дерево привносить у кімнату домашній затишок. Але як і з металом, з ним не переборщують, щоб не отримати шале замість лофту. Дерево використовують для оздоблення стін та підлоги. Вертикальні дерев’яні панелі на стіні візуально піднімають стелю, чого якраз і вимагає лофт. Оздоблення деревом поєднується з червоною цеглою. При облицюванні матеріалами білого кольору дерево використовують як контрастні врізки.

Амбарна дошка для оздоблення в стилі Loft — 2 000 грн./м²

Ламінат KRONO ORIGINAL K038 — 200 грн./м²

Паркетна дошка Cork Style Berg, 1235х200х10 мм — 1500 грн./м²

Панель стінова лофт 0201 — 2450 грн./м²

Панель стінова, дуб — 1250 грн./м²

Покриття в стилі лофт іноді виглядають грубими, але насправді мають гладкі поверхні, захищені від механічних та хімічних пошкоджень спеціальними складами. Вони добре виглядають, їх зручно мити та чистити.

Освітлення в квартирах-лофт організовують так, щоб світла було багато, але він не бив в очі. Встановлюють світильники-лофт, зроблені під цей стиль.

Світильник у стилі лофт Skier — 2200 грн.

Підвісний світильник ARTELAMP A3234SP-1WH — 1150 грн.

Використовують також торшери, бра, люстри зі скляними абажурами. Абажури з текстилю не вішають.

ПІДСУМОВУЄМО

Стиль лофт був створений як варіант бюджетного оздоблення приміщень, у яких люди живуть і працюють. Тому першими його прийняли представники творчих професій. Коли він став модним і затребуваним, виробники вивели на ринок дорогі матеріали та аксесуари для його оформлення. Стиль стали вважати елітним. Таким він залишається і зараз, однак тепер у магазинах знову з’явилося багато лофт-матеріалів, що не вимагають великих витрат.

Щоб створити стиль лофт у квартирі, необов’язково купувати ексклюзивну цеглу, меблі та настінні панно ручної роботи. Можна цілком обійтися оздоблювальною плиткою, декоративною штукатуркою із середнього цінового діапазону, а стіни прикрасити серійними лофт-постерами.

Стеля у ванній кімнаті вважається хорошою, якщо не псується через підвищену вологість. Розповідаємо, з яких матеріалів роблять вологостійкі стелі та у скільки обійдуться різні варіанти.

Натяжна стеля — один з найпопулярніших варіантів для ванної. Вона не боїться води, добре виглядає і не допускає затоплення.

ОШТУКАТУРЕНІ СТЕЛІ

Стелі штукатурять, коли вирівнюють. Штукатурять двома способами: **під правило** та **по маяках**. Правило — рейка довжиною 1 – 3 метри, за допомогою якої рівняють поверхню. Маяки — металеві профілі, на які спирається правило. Рівняти по маяках простіше. Щоб вирівняти поверхню правилом без маяків, треба володіти достатньою майстерністю.

У ванних кімнатах використовують штукатурні суміші з добавками, що знижують вологопроникність. У магазині їх розпізнають за написом «штукатурка вологостійка» на упаковці.

Випускають цементні та гіпсові суміші.

Цементні суміші ділять на цементно-піщані та цементно-вапняні.

Переваги цементно-піщаних сумішей:

• міцні — їх важко розбити навіть молотком, тобто служитимуть десятки років;
• довговічні — на стелі служать 40 – 50 років;
• дешеві — ціни від 70 грн за мішок вагою 25 кг (середня витрата — 12 кг сухої суміші на м²).

Недоліки:

• сохнуть 10 – 30 днів;
• погано зчіплюються з дерев’яними поверхнями;
• тріскаються, якщо швидко сохнуть.

Штукатурка Weber Vetonit TT40, цементна, вологостійка, 25 кг — 130 грн.

Переваги цементно-вапняних сумішей:

• важать у 1,5 рази менше цементно-піщаних сумішей;
• добре зчіплюються з бетоном, цеглою, деревом;
• висихають за 7 – 10 днів;
• не тріскаються при висиханні;
• запобігають появі плісняви.

Недоліки:

• міцність нижча, ніж у цементно-піщаних сумішей, а отже, швидше почне тріскатися і відвалюватися.

Цементно-вапняна штукатурка IVSIL THINER вологостійка, 25 кг — 95 грн.

Цементні суміші використовують для чорнового оздоблення стелі. Потім шпаклюють, фарбують або покривають шаром декоративної штукатурки. Для вологих приміщень використовують декоруючі суміші, до складу яких входять солі жирних кислот, що збільшують вологостійкість.

Штукатурка CERESIT CT 137 декоративна цементна, фракція 2,5 мм, 25 кг — 345 грн.

Цементні суміші для стелі у ванній вибирають, якщо хочуть створити міцне покриття на десятиліття.

Гіпсові суміші застосовують як чорнове та чистове оздоблення, тому що в них немає піску, який робить поверхню шорсткою і потребує додаткової обробки.

Гіпс розм’якшується у вологому середовищі. Щоб зробити гіпсову штукатурку вологостійкою, у суміш вводять мінеральні або полімерні наповнювачі.

Переваги гіпсової штукатурки:

• важить у 2 рази менше цементної;
• легко наноситься, так як пластичніша за цементну;
• висихає за 2 – 3 дні.

Недоліки:

• міцність удвічі нижча за цементно-вапняну суміш, тобто термін служби буде коротшим;
• ціна в 1,5 – 2 рази вища, ніж цементних штукатурок (від 110 грн. за мішок вагою 25 кг).

Штукатурка GLIMS SatiN гіпсова вологостійка, 30 кг — 170 грн.

Стеля у ванній кімнаті штукатурять, коли не хочуть зменшувати висоту приміщення або економлять гроші, розраховуючи виконати роботи самостійно. Однак якщо впевненості у власній майстерності немає, помітної економії не вийде. Ціни на штукатурку стелі починаються від 200 грн./м². Додайте ціну за шпаклювання від 205 грн./м², вартість матеріалів і отримаєте результат, порівнянний з витратами на інші варіанти оздоблення.

Штукатурку фарбують акриловими, латексними та силіконовими вологостійкими фарбами.

Акрилові фарби розводять водою, але коли вони висохнуть, вологи не бояться. До складу цих фарб входять полімери, що утворюють водонепроникну плівку.

Акриловими фарбами фарбують цементну та гіпсову штукатурку, цеглу, бетон та залізобетон.

Переваги акрилових фарб:

• сохнуть 2 – 24 години залежно від вологості та температури повітря;
• лягають щільним шаром, що перекриває колір поверхні, що зменшує витрату;
• зчіплюються з будь-якими поверхнями, що вбирають воду;
• мають еластичність, через що не тріскаються при усадці та перепадах температур;
• не шкодять здоров’ю;
• миються мильною водою.

Є й недолік: фарба підкреслить горбки та нерівності, тому шпаклювати доведеться ретельно.

Фарба акрилова HUSKY для стель, 10 л — 995 грн.

Білі фарби з часом жовтіють. Швидше змінюють колір підроблені зразки. Висновок: купуйте фарбу, що має сертифікат відповідності, тоді вона залишиться білою 5 – 6 років.

Латексні фарби роблять зі штучного каучуку (латексу). У банці частинки каучуку плавають у воді, не злипаючись одна з одною. Коли фарбу наносять на поверхню і вода випаровується, латексні крупинки склеюються одна з одною, утворюючи водонепроникну плівку.

Переваги латексних фарб:

• сохнуть 3 – 5 годин;
• лягають на будь-які пористі поверхні;
• не шкодять здоров’ю;
• не змінюють колір 7 – 10 років;
• не тріскаються, коли змінюються вологість та температура.

Такі фарби вимагають шліфування поверхні, так як не маскують нерівності.

Фарба латексна DULUX BINDO для стелі, 10 л — 1650 грн.

Латексні фарби за властивостями схожі з акриловими, але довговічніші за них, а тому дорожчі.

Силіконові фарби — це фарбуючі пігменти, розчинені у спеціально обробленій силіконовій смолі. Вони поєднують міцність акрилу та стійкість кольору латексу.

Інші переваги силіконових фарб:

• не пропускають воду та відштовхують її;
• не дають розвиватися грибкам та плісняві;
• не шкодять здоров’ю;
• не тріскаються, перевершуючи за еластичністю акрил та латекс.

Силіконова фарба не захищає металеві поверхні від корозії, так як пропускає пари.

Стелю у ванній фарбують будь-якою з вищеперелічених фарб. Купувати їх слід у великих торгових центрах, звертати увагу на термін придатності, не брати продукцію, яка вполовину дешевша за середню ціну аналогів.

Фарбування стелі у 2 шари коштує 120 грн за м².

ПІДВІСНІ СТЕЛІ

Підвісну стелю у ванній роблять, коли «рідна» виглядає зовсім погано, і вирівнювати її штукатуркою клопітно. За нею також ховають дроти, труби та вентиляційні короба.

При монтажі застосовують наступні матеріали:

• гіпсокартон;
• рейки з пластику або металу.

Гіпсокартон — плита з гіпсу, обклеєна картоном. У ванній застосовують гіпсокартон марки ГКЛВ, що означає — ГіпсоКартонний Лист Водостійкий. Для стель використовують гіпсокартон товщиною 9,5 мм, його називають стельовим.

Гіпсокартон стельовий Магма, ГКЛВ, 2500х1200х9,5 мм — 115 грн.

Переваги гіпсокартону:

• приховує електропроводку та інші комунікації;
• не містить шкідливих речовин;
• зонує простір, якщо зробити різнорівневу стелю.

Недоліки:

• зменшує висоту стелі;
• пошкоджується ударами важкими предметами;
• повністю закриває заховані комунікації.

Гіпсокартон вимагає додаткового оздоблення. Шви між листами шпаклюють, заклеюють малярним скотчем, потім поверхню фарбують. Для ванної використовують вологостійкі фарби.

Листи кріплять саморізами до стелі, якщо вона рівна, або на каркас з металевих профілів. Каркас дозволяє змонтувати вбудовані лампочки. Світильники у стелю у ванній повинні мати захист від вологи.

Монтаж стелі з гіпсокартону обійдеться від 435 грн за м².

Профіль стельовий Primet ПП 3000х27х28 мм — 26 грн.

Світильник вбудований вологозахищений Novotech 370386 DAMLA — 280 грн.

Рейкову стелю у ванній роблять з пластикових або металевих панелей — вони не бояться вологи.

Переваги рейкових стель:

• монтуються простіше, ніж гіпсокартон — рейки вставляють у замкові пази профілів;
• служать до 15 років;
• не містять шкідливих речовин;
• дозволяють створювати конструкції різної висоти;
• приховують комунікації.

Недоліки:

• зменшують висоту приміщення;
• утруднюють доступ до комунікацій, які треба регулярно обслуговувати.

Рейкові стелі монтують на каркасах. Профілі та кріплення підбирають окремо або купують у комплекті. Випускають комплекти спеціально для ванних. Однак якщо ванна кімната має нестандартні розміри, вони не підійдуть.

Рейкова стеля AN85A, ПВХ, метал, комплект для ванної, 1,35х0,9 м — 1250 грн.

Випускають стелі закритого та відкритого типу. У закритих рейки монтують щільно одна до одної, у відкритих між ними залишаються щілини, які закладають декоруючими вставками або залишають наскрізними.

Монтаж рейкової стелі коштує від 245 грн за м².

НАТЯЖНІ СТЕЛІ

Натяжну стелю у ванній роблять з ПВХ-полотна — воно не руйнується від вологи.

Випускають полотна з глянцевою, матовою та сатиновою поверхнями. У глянцевих як у дзеркалі відбиваються предмети обстановки. Матові не відбивають предмети. Сатинові виглядають як тканинні.

Переваги натяжних стель:

• не пропускають воду при протіканнях з верхнього поверху;
• не притягують пил;
• не дають розвиватися плісняві;
• приховують комунікації;
• дозволяють встановлювати вбудовані світильники;
• служать 12 – 15 років, не змінюючи кольору.

Недоліки:

• пошкоджуються гострими предметами;
• покриваються мікротріщинами при температурі нижче +5 °C;
• повністю закривають комунікації, для ремонту стелю доведеться зняти.

ПВХ-стелі натягують, нагріваючи повітря в приміщенні тепловою гарматою до 60 °C. Тому змонтувати їх самостійно не вийде. Компанії, що пропонують послуги з встановлення натяжних стель, зроблять попередні заміри, привезуть вибрані полотна та змонтують їх за один день. Ціни на стелі — від 300 грн за м² з виїздом замірника, доставкою матеріалу, вартістю полотна та монтажем.

НА ЩО ЗВЕРНУТИ УВАГУ ПРИ ВИБОРІ СТЕЛІ

Яку стелю у ванній зробити, вирішують господарі. Вибираючи вид матеріалу, враховують:

• розміри кімнати та висоту стелі;
• вид та колір оздоблення стін та підлоги;
• колір сантехніки;
• тип освітлення;
• розташування комунікацій;
• час, відведений на ремонт;
• фінансові можливості.

У низьких приміщеннях стелі штукатурять і фарбують. У просторих використовують підвісні та натяжні конструкції. Вибираючи між підвісною та натяжною стелею, враховують ризики протікань зверху та вартість. Ну, а на форму та колір товаришів немає.

Яку б стелю ви не вибрали, не забувайте, що вона не повинна боятися вологи і подобатися вам самим.